ЯК НАС МОРИЛИ ГОЛОДОМ

ЯК НАС МОРИЛИ ГОЛОДОМ

___Україна здавна вважалася житницею Європи. За даними офіційної статистики, в 1913 році з 5 мільярдів пудів вирощеного в Російській імперії збіжжя 1 мільярд 793 мільйони пудів (32 відсотки) припадало на Україну. Значну частину зерна, як правило, експортували. За підрахунками Б.Дзінькевича (Продукція хліба на Україні. - К., 1918), в 1909-1913 роках Україна пересічно вивозила 210.593.200 пудів (3.449.520 тонн) жита і пшениці.
___У розрахунку на душу населення до 1917 року вивізні лишки хліба найвищими були в Таврійській губернії - по 37.66 пуда, Херсонській - 30.05 пуда. Далі йшли Катеринославська (24.92) та Бесарабська (22.30).
___Найбільше зерна на експорт у цей час відправляла Херсонщина - 107.248.300 пудів у середньому за рік. Разом з іншими південними губерніями - Катеринославською (80.555.900), Таврійською (74.030.700) та Бесарабською (60.000.000) вона давала більше половини російського експорту зерна - в різні роки він коливався від 446.517 тисяч до 659.616 тисяч пудів.
___Звичайно, частка зернових лишків для експорту з інших хліборобських губерній України була меншою. Так, Подільська вивозила всього 11.347.600 пудів (на душу населення припадало тільки 2.92 пуда), Київська - 9.336.800 пудів (2.01). Щоправда, значно вищими були ці показники на Полтавщині - відповідно 33.960.000 і 9.24 пуда.
___Отже, навіть в умовах Першої світової війни, яка проорала, ніби чорним крилом, землі України, вона продовжувала експортувати хліб.
___Справді, події 1917-1920 років в Україні значною мірою вплинули на розвиток сільськогосподарського виробництва, однак воно продовжувало забезпечувати своє населення достатньою кількістю хліба. Крім того, в селянських господарствах рік у рік залишалося чимало йото в запасах.
___Британська господарська місія, повернувшись з поїздки в Україну, дала ось такий звіт про врожай в УНР за 1919 рік (у мільйонах пудів):
Пшениця 1919 Середні цифри за
1911-1915
Таврійська губернія 90 93.4
Херсонська 65 73.5
Катеринославська 65 73.5
Полтавська 60 41.6
Чернігівська 1.5 1.8
Київська 34.5 30.0
Харківська 52.5 44.8
Волинська 24 18.6
Подільська 42.5 39.6
Бесарабська 40 33.9
Разом 550 418.6
Старі записи 200
Загалом 750
___Урожай жита обраховувався на 288.000.000 пудів у порівнянні до середнього намолоту в 1911-1915 рр. у 262.000.000. На думку англійських експертів, разом з старими запасами в 100.000.000 пудів Україна мала 388 мільйонів цього збіжжя. (Воля.- 1920. - Т.1. - 4.10. - С.505.)
___Такий хлібний потенціал України приваблював західних політиків, котрі, природно, розуміли: дешеве збіжжя тут можна буде завжди вирощувати вдосталь, коли тутешні хлібороби стануть вільними землевласниками.
___французький депутат Гео Жеральд у газеті "France et Uckraine" (1920 р.) зазначав, що "Україна і Біла Русь можуть прохарчити Францію, коли буде визнана їх незалежність.
___Європа повинна допомогти у засобах руху. Один з цих засобів і є той шлях, який звуть "Атлантик - Чорне море", або "Лінія 45 широти", або "Європейський метрополітен". Українські кооперативи обіцяють доставити 5 мільйонів квінталів хліба, коли буде визнана незалежність України". (Воля. 1920. - Т.1. 4.12. - С. 607-608).
___Та заангажована на відновленні "единой й неделимой России" тодішня так звана західна демократія не підтримала молодої Української держави, яка була, зрештою, потоплена більшовиками в крові.
___Але не тільки загублено було Українську Народну Республіку. Світ втратив потужного вільного виробника хліба - українського селянина, котрий у майбутньому вже не міг розпоряджатися плодами своєї праці. Його навіть позбавили можливості нагодувати самого себе.
___Його і дітей його почали морити голодом...